УКРENG
ПОШУК:
Вхід на сайт
Логін:

Пароль:

Реєстрація          
Новини
Віктор Чумак взяв участь у роботі круглого столу «Програма Об’єднаної опозиції – програма Батьківщини: пишемо разом з суспільством»2012-05-29 12:37:3728 травня 2012 року Директор УІПП виступив з доповіддю щодо передвиборчої програми Об'єднаної опозиції Віктор Чумак виступив на парламентських слуханнях Верховної Ради України2012-05-24 12:34:17Директор УІПП висловився щодо реформування сектору безпеки і правоохоронних органів Віктор Чумак взяв участь у програмі «РесПубліка з Анною Безулик»2012-05-21 13:23:5720 травня 2012 року Директор УІПП разом з експертами обговорив майбутнє зовнішньої політики України. Іван Пресняков взяв участь у прес-конференції «ЄС оцінив – Україна осмислює»2012-05-18 14:39:15Директор програми “Політичний процес та належне врядування” УІПП разом з експертами з питань європейської інтеграції оцінювали та коментували щорічний звіт по Україні в рамках Європейської політики сусідства за 2011 рік Віктор Чумак взяв участь в засіданні експертів напередодні офіційної зустрічі Робочої групи 2012-05-15 12:36:45в рамках українсько-американської Комісії стратегічного партнерства Переглянути всі новини
Хочеш отримувати дослідження УІПП?

Віктор Чумак: Ситуація в антикорупційній політиці


2012-05-15 14:41:11

                  Тези доповіді: Ситуація в антикорупційній політиці

  • Після прийняття антикорупційного законодавства, яке почало діяти з липня 2011 року, одним з головних наступних кроків стало прийняття Указом Президента Національної антикорупційної стратегії до 2015 р. (жовтень 2011 року) та прийняття Кабміном у жовтні 2011 Державної програми щодо запобігання та протидії корупції. Антикорупційні плани Кабінет Міністрів також задекларував у плані дій з  впровадження ініціативи “Відкритий уряд”, 
  • Процес прийняття всіх цих планів, наскільки відкритою та ефективною була влада в цей час, і наскільки зовнішні експерти задоволені змістом цих документів політики — питання для окремої дискусії. Для нас як для спостерігачів та деякою мірою учасників, у цьому процесі були і свої прориви, і розчарування. Але зараз варто у ці питання не занурюватися, а вже працювати з цими документами, оскільки вони є реальністю і намагатися співпрацювати з урядом та Президентом, покращуючи якість антикорупційної політики “якою вона є”,
  • Головна проблема антикорупційної політики, на нашу думку, полягає в тому, що зовні все виглядає, що уряд та Президент активно працюють у здійсненні антикорупційної політики. Але насправді, рівень корупції не зменшується, про що говорять соціологічні служби. А більш прискіпливий погляд на ситуацію ставить під сумнів, чи є у Президента взагалі політична воля і чіткий план щодо політики подолання корупції.
  • Реальні політичні кроки засвідчують, що такої волі скоріше немає. Ефективна робота Національного антикорупційного комітету (НАК) як  органу, що має координувати здійснення цієї політики, не налагоджена; прийнята стратегія є надто оптимістичною і розрахована скоріше на зовнішніх спостерігачів аніж на її реальне виконання, внутрішній спротив у системі державного управління знижує ефективність від реалізації навіть тих інновацій, які закладені у стратегії та державній програмі та почали реалізовуватися. Крім того, реформа ключових з точки зору боротьби з корупцією інститутів —  так і не відбувається.
  • Координуючий антикорупційний орган. Ситуація у цій сфері показує, що влада абсолютно не визначилася з тим, як  має координуватися політика, а скоріше переймається тим, аби відзвітуватись з цього приводу перед ГРЕКО. Спочатку Президент тимчасово визначив Мінюст координуючим органом у цьому питанні і доручив йому розробити відповідний законопроект про цей орган. Мінюст також розробляв Державну антикорупційну програму та досі отримує інформацію про її впровадження. Але тепер Кабмін переконав ГРЕКО, що функцію такого органу може виконувати НАК — консультативно-дорадчий орган  при Президентові, оскільки він має достатньо представницький склад. Але поки що ані НАК ані Мінюст не продемонстрували спроможностей для такої координації. Президент має визначитися хто саме координує, і потрібно посилювати організаційні спроможності та повноваження такого органу
  • Спротив системи. З одного боку ми бачимо як деякі антикорупційні ініціативи реалізуються. Так, вже запроваджено спеціальну перевірку відомостей кандидатів на отримання посад у публічній службі. Міністерство юстиції видало перший щорічний звіт по державній антикорупційній політиці.
  • Але в той же час парламентом та іншими органами влади приймаються рішення, які мають абсолютно інший вектор. Наприклад, Мінюст створив Єдиний державний реєстр осіб, що здійснили корупційні правопорушення. Однак, прийнятий закон “Про захист персональних даних” фактично знівелював значення цього реєстру як антикорупційного інструменту.
  • Парламент прийняв антикорупційний закон, яким змусив деякі категорії публічних службовців звітуватися про свої видатки вже за 2011 рік, а потім ті ж самі депутати ідуть  до Конституційного Суду ставити під сумнів це рішення.
  • Інша свіжа новація — скасування у законі “Про судоустрій і статус суддів” норми про публікацію декларацій про доходи і видатки в Інтернеті. Ця норма була записана, але не реалізовувалась останні роки. Тепер її просто скасували, і такі декларації будуть зберігатися у судах, у яких ці судді самі працюють.
  • Пріоритети стратегії та державної програми. Їх дуже багато.  Але при цьому розуміння того, що серйозні антикорупційні реформи — це складні і системні зміни, які потребуватимуть великої кількості фінансових, організаційних, інтелектуальних та часових ресурсів — зі змісту стратегії та програми не проглядається.
  • Тому треба рекомендувати, аби Президент все ж визначився з короткостроковими пріоритетами — що саме реформуємо, чи охорону здоров'я, чи правоохоронні органи, чи повністю переглядаємо та реформуємо адміністративні послуги — а державний бюджет фінансував здійснення цих реформ.
  • І очевидно, говорячи про рекомендації, треба контролювати те, аби на етапі впровадження антикорупційні інструменти не втрачали своєї ефективності, як це відбувається сьогодні. Зокрема:
  • необхідно доручити Міністерству юстиції України розробити зміни до Закону України «Про захист персональних даних» аби відновити ефективну роботу Єдиного державного реєстру осіб, що притягнуті до відповідальності за вчинення корупційних діянь.
  • як і раніше, Верховна Рада  України має привестиновий антикорупційний закон у відповідність довимог Конвенції  ООН проти корупції  в частині запровадження відповідальності юридичних осіб
  • президенту необхідно взяти під особистий контроль  запровадження інституційного механізму контролю за декларуванням майна, доходів і витрат державних службовців, а також у сфері конфлікту інтересів.
  • Необхідно далі змінювати законодавство у частині забезпечення відкритості відомостей щодо декларацій про майно, доходи і витрати, зокрема оприлюднення на офіційних сайтах органів державної влади відомостей з декларацій вищих посадових осіб та надання відомостей з декларацій будь-якої посадової особи за інформаційним запитом. 

 

Коментарі


До цієї новини ще немає коментарів

Чтобы добавлять комментарии, войдите на сайт зарегистрируйтесь.


Наші партнери

 

 

 

 

 

 

 vsk

ГОЛОВНАПРО НАСНАША КОМАНДАПРОЕКТИ КОНТАКТИПІДТРИМАЙТЕ УІПП
UIPP

Український Інститут Публічної Політики
© 2010. Всі права захищено

Адреса: вул. Саксаганського, 69, оф.6, Київ, 01033
E-mail: office[@]uipp.org.ua 
Тел.: (044) 248-7252
Факс: (044) 287-2069 

Разработка сайтов MSGROUP

Недвижимость